Метаморфоза - Друге виконання сьогодні, вівторок 24.02.26 о 18:00 в Атріумі
Hinweis: Dies ist eine automatische Übersetzung des Seiteninhalts. Für verbindliche Informationen gilt der deutsche Originaltext. (Українська) Original anzeigen
Примітка: це автоматичний переклад вмісту сторінки. Для достовірної інформації діє німецький оригінал. (українською) Показати оригінал
Метаморфоза – незабутня трансформація
Вистава-розробка курсу S4 Театру пані Харігтаг
- Лютий 2026. „Іноді найбільша битва не з світом, а з версією тебе, що знищує тебе… і називає свободу!“ – це речення запамʼятовується. Воно підсумовує те, що робить Metamorphose настільки пронизливим: боротьбу з собою, очікуваннями, страхами та внутрішніми голосами, які спонукають нас, але також можуть знищити.
Курс театру S4 пані Харігтаг запрошує глядача у світ між сном і дійсністю, де ідентичність постійно змінюється. Повторюваний мантічно розширений початковий рядок з Кафки «Перетворення» як лейтмотив проходить через зал: «Коли я прокинулася сьогодні зранку з неспокійних снів…» і розмиває реальність та сон, обертає думки й робить внутрішні конфлікти видимими. Виставлена розробка переплітає біографічні елементи акторів із окремими реченнями з листа батькові та Перетворення Кафки, так що фрагментарна мережа думкових уламків стає основою власної зміни.
У центрі п’єси — внутрішні битви молодих людей, які коливаються між хаосом і контролем, сп’янінням та самодисципліною, бажанням свободи та примусом бути досконалими. Тиск у навчанні, суспільні очікування, надмірно підкреслені краси в соціальних мережах та питання власної вартості — все це безжально докоряє. Так народжується здавалося б тягарюче, але водночас захоплююче зображення юнацького життя.
Особливо вражають хореографічні елементи, що роблять внутрішній хаос фізично відчутним. Рухи, світло, різкі звуки та пульсуюче серцебиття на сцені дозволяють глядачу відчути, наскільки близькі страх, перевантаження та колапс. Вистава іноді нагадує відкриту терапію: інтенсивна, болюча й чесна вивільняє внутрішнє. Бачити, як думкові ланцюжки розкручуються повільно, боляче, але саме в цьому її велика сила. Metamorphose розповідає про болючий прощання зі старими моделями, роззолочення та сміливість зустрітися з самим собою. Хто я, коли зняв старий обліпок? Що чекає за Новим? Чи витримаю я цей тиск? Ці запитання залишаються у просторі частково без відповіді.
Також відкрито обговорюються теми культурної ідентичності та належності, що розкривають лицемірність нашого суспільства у питаннях інтеграції. Хто я в Німеччині, якщо мої корені лежать за її межами? Чи можу я належати, не втрачаючи себе? Це влучає в нерв багатьох молодих людей, які не стоять між двома світами, а несуть обидва всередині себе.
Театральний курс перетворює атріум на місце постійної зміни, простір, де нічого не залишається стабільним і кожна впевненість ставиться під питання. Metamorphose — це не м’яке перетворення, а розрив, тремтіння, болючий процес відбудови. І процес, який не завершений. Саме в цьому його велика сила. Хто дивиться — не лишається байдужим.
Висновок:
Інтенсивне, сміливе та глибоко зворушливе театральне переживання, яке довго залишається у пам’яті. Metamorphose показує, наскільки потужним може бути шкільний театр — чесним, актуальним та емоційним. Вистава, яку не тільки бачать, а й відчувають.
Сьогодні, у вівторок, 24 лютого 2026 року, курс S4 знову поставив власну п’єсу «Metamorphose» о 18:00 у атріумі.
Театральна критика Лізи Гюнтер
Фотографії: Анке Бухгольц